Буря

Буря Рейтинг 4  из 5 126 голосів

 

Уільям Шекспір
Переклад Миколи Бажана
 

Трагікомедія на дві дії

Режисер-постановник, художник постановник, музичне оформлення - Сергій Маслобойщиков
Художник по костюмах - Наталія Рудюк
Балетмейстер - Ольга Семьошкіна
Музичний керівник вистави - засл. арт. України Володимир Гданський
Хормейстр - засл. арт. України Анатолій Навроцький
Художник по світлу - Віктор Святненко

Алонзо, король Неаполітанський - нар. арт. України Василь Мазур
Себастьян, його брат; Трінкуло, блазень; Ірида - нар. арт. України Василь Баша
Просперо, законний герцог Міланський; - нар. арт. України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Олексій Богданович, засл. арт. України Петро Панчук
Антоніо, брат Просперо, самозваний герцог Міланський; Стефано, ключник-п'яниця; Юнона - нар. арт. України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Богдан Бенюк
Фердінанд, син короля Неаполітанського – залс. арт. України Олександр Форманчук
Гонзало, старий чесний радник - нар. арт. України Олексій Петухов
Калібан, потворний дикун, раб - засл. арт. України Олег Стальчук
Три обличчя Арієля, духа повітря; Боцмана; Церери - Ярослав Гуревич, Павло Піскун, Олександр Печериця
Міранда, донька Просперо - Анастасія Добриніна, Анжеліка Савченко
Дух – Тетяна Гороховська

За думкою більшості дослідників, «Буря» написана 1612 р.

У травні 1613 р. її поставлено в придворному театрі з нагоди святкування шлюбу дочки Якова І принцеси Єлизавети і пфальцграфа Фрідріха.

Уперше надрукована in folio 1623 р. У ній чимало комедійних елементів, що тяжіють до буфонади і фарсу.

Драматург звертається тут до пародійно-фарсового повторення теми «боротьби за владу» на рівні блазенських персонажів «Буря» вінчає собою створення синтетичного жанру трагікомедії – «трагедії з щасливим кінцем». (Олена Алексєєнко)
 

«БУРЮ» АНОТУЄ РЕЖИСЕР С.МАСЛОБОЙЩИКОВ:

Міланський герцог Просперо, захопившись вивченням наук, передав всю владу заздрісному братові Антоніо і став жертвою його інтриг, опинившись зі своєю трирічною дочкою Мірандою на острові вигнанців.

Минуло дванадцять років… тепер Просперо підвласні природні стихії, безмежні сили світобудови, що позбавлені моральних принципів і осмисленості, які здатна вносити в них тільки людина.

Ці стихії тепер – його слуги, серед них Аріель та Калібан.

Озброєний секретами чародійства і бажаючи відновити справедливість, Просперо влаштовує на морі бурю, в яку потрапляють його кривдники: брат Антоніо, король неаполітанський Алонзо і брат короля Себастьян, а також добрий порадник Гонзало («Він, знаючи, як я люблю читати, поклав сюди ще декілька книжок з моєї книгозбірні. Я ціную їх більш за трон.»).

Кривдники не загинули, а стали в руках чародія пішаками в його парадоксальній грі.

Головний свій обов’язок і мету Просперо вбачає в поверненні дочки Міранди, що за двадцять років життя на острові з дитини перетворилася на прекрасну дівчину, до нормального життя в людському оточенні, з якого їх виштовхнули змовники.

Для Просперо це означає не тільки повернути її в справедливий світ, не тільки виховати їй захисника і опору – Фердінанда – сина короля Алонзо, але і навчити дочку безпомилково пізнавати добро і зло.

Ось чому історія його помсти – це своєрідний анатомічний театр людської душі, який він розігрує перед Мірандою за допомогою підвладних йому духів.

Ніби зіскрібаючи поверховий шар зі своїх персонажів-кривдників, Просперо проводить їх лабіринтами їхніх темних душевних закутків.

…Справедливість торжествує, але лише тут і нині – в межах острова.

Просперо відмовляється від магії, від своїх книжок, повертається з Мірандою до життя серед людей.

Не втрачаючи віри, вдивляється у вже непідвладне йому, незвичайне майбутнє.

Сергій МАСЛОБОЙЩИКОВ Нар. 1957 р. в Києві.

1981 р. закінчив факультет графіки Академії мистецтв (Київ). 1989 р. закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів (Москва).

Плідно працює як кінорежисер, театральний режисер, сценарист, режисер телебачення і реклами, театральний художник, дизайнер театральних костюмів, графік, живописець.

Член Спілки кінематографістів, художників, театральних діячів України.

Із шекспірівського репертуару, до постановки «Бурі» в театрі ім.І.Франка, С.Маслобойщиков втілив на угорській сцені «Сон літньої ночі» (Будапешт, Мадьяр синхаз, 2004) і «Приборкання норовливої» (Дебрецен, Чоконаї синхаз, 2010).
 

1927 – «СОН ЛІТНЬОЇ НОЧІ» (реж. Г.Юра, худ. В.Комардьонков, комп. Н.Пруслін, хореограф Є.Вігільов).

Прем’єра 16 жовтня. 1941 – «БАГАТО ГАЛАСУ ДАРЕМНО» (реж. В.Вільнер, худ. Б.Ердман, комп. К.Данькевич).

Прем’єра 17 березня. 1949 – «ДВАНАДЦЯТА НІЧ» (реж. Ш.Варшавер, худ. М.Уманський, комп. В.Рождественський, хореограф Б.Таїров).

Прем’єра 12 бережня. 1959 – «КОРОЛЬ ЛІР» (реж. В.Оглоблін, худ. В.Меллер та Ю.Майєр, комп. П.Майборода).

Прем’єра 13 березня. 1978 – «МАКБЕТ» (реж. С.Сміян, худ. І.Сумбаташвілі, худ. по костюмах К.Гаккебуш, комп. І.Шамо).

Прем’єра 4 березня. 1980 – «СОН ЛІТНЬОЇ НОЧІ» (постановка і сценографія В.Козьменко-Делінде, тренер з акробатики і стрибків на батуті В.Оцупок, муз. оф. В.Лукіна).

Прем’єра 27 травня. 1996 – «ПРИБОРКАННЯ НОРОВЛИВОЇ» (постановка С.Данченка, сценографія А.Александровича-Дочевського, комп. С.Бедусенко).

Прем’єра 2 жовтня. 1997 – «КОРОЛЬ ЛІР» (постановка С.Данченка, сценографія А.Александровича-Дочевського, художник по костюмах Т.Соловйова).

Прем’єра 4 листопада. 2001 – «ОТЕЛЛО» (художня концепція А.Хостікоєва, постановка В.Малахова, сценографія А.Лобанова, худ. по костюмах О.Богатирьова, Т.Соловйова, комп. І.Небесний, балетмейстер Б.Каменькович).

Прем’єра 20 жовтня.

2005 – «РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА» (постановка і сценографія В.Козьменка-Делінде, муз. Оформлення О.Логінова, сценічні бої В.Абазопуло).

Прем’єра 14 жовтня.

Виставу веде - засл. працівник культури України Ніна Лапшина